Оксамитовий сезон. CARMINA BURANA (ОНАТОБ)

Карл Орфф

Сценическая кантата

У 1934 році Орф випадково познайомився з каталогом вюрцбурзького антикваріату. У ньому він наткнувся на назву «Carmina Burana, латинські та німецькі пісні і вірші з бенедиктинсько-бойернського рукопису XIII століття, видані І. А. Шмеллером». Цей рукопис, що не мав назви, складений близько 1300 року, перебував у Мюнхені, у придворній королевській бібліотеці, зберігачем якої в середині XIX століття був Йоганн Андреас Шмеллер. Він видав його у 1847 році, давши латинську назву Carmina Burana, що означає «Бойєрнскі пісні» за місцем знахідки на початку XIX століття в бенедиктинському монастирі в передгір’ях Баварських Альп. Книга користувалася великою популярністю і менш ніж за 60 років витримала 4 видання.

Назва «з магічною силою прикувала мою увагу», — згадував Орф. На першій сторінці книги була поміщена мініатюра із зображенням колеса Фортуни, в центрі його — богиня вдачі, а по краях — чотири людські фігури з латинськими написами. Людина нагорі зі скіпетром, увінчана короною, — «царюю»; справа, що поспішає за впавшою короною, — «царював»; простягнений внизу — «той, що без царства»; зліва, спинається вгору, — «буду царювати». І першим було поміщено латинський вірш про Фортуну, мінливу як місяць:

Фортуни колесо крутитися не втомиться:
скинутий буду я з висот, принижений;
тим часом інший — піднесеться, прокинеться,
все тим же колесом до висот вознесений.

Орф відразу ж уявить собі новий твір — сценічний, з постійною зміною яскравих контрастних картин, з співаючим Ñ– танцюючим хором. І тієї ж ночі зробив намітки хору «Я оплакую рани, завдані мені Фортуною», який потім став №2, а наступного дня, вранці написав інший хор — «Мила бажана весна» (№5). Творіння музики йшло дуже швидко, зайнявши лише кілька тижнів, Ñ– до початку червня 1934 року «Карміна Бурана» була готова. Композитор зіграв Ñ—Ñ— на роялі своїм видавцям, Ñ– Ñ‚Ñ– прийшли від музики у захват. Однак робота над партитурою завершилася лише 2 роки потому, в серпні 1936-го.

У середньовічному збірнику «Карміна Бурана» міститься більше 250 текстів. Їх автори — відомі поети і ченці, студенти і школярі, що блукали з міста в місто, з країни в країну (по-латині їх називали вагантами) і писали на різних мовах — середньовічної латині, старовинному німецькому, старофранцузском. Використання їх Орф вважав засобом «викликати душу старих світів, мова яких був виразом їх духовного змісту»; особливо його хвилювали «захоплюючий ритм і картинність віршів, співуча і єдина в своєму роді стислість латини». Композитор відібрав 24 тексти різної довжини — від одного рядка до декількох строф, різних за жанрами і змістом. Весняні хороводи, пісні про кохання — піднесене, сором’язливе і відверто чуттєве, пісні застільні, сатиричні, філософсько-вільнодумні складають пролог під назвою «Фортуна — володарка світу» і 3 частини: «ранньою весною», «В шинку», «Суд любові» .