Кохання січового стрільця

Одеський академічний театр музичної комедії імені Михайла Водяного підготував виставу про війну під час війни. Але життя, на щастя, створено таким чином, що поруч із драмами та трагедіями завжди буває багато комедій, і це підтверджується надзвичайно великим попитом на легкий жанр в стресових ситуаціях.
Оперета «Шаріка» з лібрето і музикою Ярослава Барнича та словами до пісень Юрія Шкрумелюка в нашому театрі перетворилася на фолк-мюзикл «Кохання січового стрільця» — романтичну, сповнену гумором і безкомпромісним патріотизмом історію кохання січового стрільця Степана до мадярської дівчини Шаріки.
Події відбуваються під час Першої світової війни в Закарпатті, де в мальовничому мадярському селищі стомлене від страждань серце Степана Балинського знаходить кохання всього свого життя. Попереду у головних героїв — тяжкі випробування на шляху до щастя, але вистава — легка, весела, забарвлена мелодійною музикою Ярослава Барнича, який сам був на службі у січовому стрілецтві.
Прем’єра оперети відбулася у 1934 році. З приходом радянської влади всі оперети Барнича були заборонені. Композитор емігрував до США. Під час війни клавір, партитуру й лібрето оперети було втрачено і відновлено лише в США, лише в середині 90-х років, коли Україна виборола Незалежність. Донька композитора Ірина Барнич-Дубас змогла передати матеріали оперет «Шаріка» і «Гуцулка Ксеня» на батьківщину автора.
Головні герої, як і сама оперета, витримали перевірку війною, часом, але не погасли, а навпаки — запалили ватру людського щастя!
Витримаємо й ми, тож запалюємо разом!